«Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна»

399

Описание

Выдающийся русский советский писатель А. Н. Толстой — автор всемирноизвестной трилогии «Хождение по мукам», романа «Петр Первый» и других произведений — очень много сделал в деле развития научной фантастики. Его романы «Аэлита» (1922–1923) и «Гиперболоид инженера Гарина» (1925–1927), по сути, положили начало советской научно-фантастической литературе. Эти прекрасные произведения, герои которых переживают множество различных приключений, путешествуют на Марс («Аэлита»), борются против авантюристических планов порабощения мира («Гиперболоид инженера Гарина»), и сегодня захватывают читателя, особенно молодежь. Науково-фантастичні романи видатного російського радянського письменника розповідають про пригоди, яких зазнають герої творів, мандруючи на Марс («Аеліта») і борючись проти авантюристичних планів підкорення світу («Гіперболоїд інженера Гаріна»).



1 страница из 319
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна (fb2) - Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна (пер. Елизавета Константиновна Ромашко,Богдан Иосифович Чайковский) 1617K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Алексей Николаевич Толстой АЕЛІТА ДИВНА ОБ’ЯВА

У Петрограді, на вулиці Червоних Зір, появилася дивна об’ява: невеликий, сірого паперу аркуш було прибито до облупленої стіни порожнього будинку. Кореспондент американської газети Арчібальд Скайльс, проходячи мимо, побачив босу молоду жінку в ситцевому охайному платті, яка стояла перед об’явою: вона читала, ворушачи губами. На її втомленому, милому обличчі не було подиву, тільки в синіх байдужих очах світилося щось несамовите. Жінка засунула пасмо хвилястого волосся за вухо, підняла з тротуару кошик із зеленню і пішла через вулицю.

Об’ява була варта великої уваги. З цікавості Скайльс прочитав її, підійшов ближче, провів рукою по очах, перечитав ще раз.

— Twenty three, — нарешті мовив він, що мало означати: «Сто чортів його батькові».

В об’яві писалося:

«Інженер М. С. Лось запрошує тих, хто бажає летіти з ним 18 серпня на планету Марс, з’явитися для особистих переговорів од 6 до 8 вечора. Ждановська набережна, будинок 11, у дворі».

Це було написано зрозуміло і просто, звичайним чорнильним олівцем.

Скайльс мимоволі помацав пульс: такий, як завжди. Глянув на хронометр: було десять хвилин на п’яту, 17 серпня 192… року.

Із спокійною мужністю Скайльс сподівався усього в цьому шаленому місті, але об’ява, прибита гвіздочками до облупленої стіни, вплинула на нього надзвичайно болісно.

Дув вітер безлюдною вулицею Червоних Зір. Вікна багатоповерхових будинків — одні розбиті, інші позабивані дошками, здавалося, там ніхто не живе, жодна голова не визирала на вулицю. Молода жінка, поставивши кошик на тротуар, стояла по той бік вулиці й дивилася на Скайльса. Миле її лице було спокійне і втомлене.

У Скайльса заграли на вилицях жовна. Він дістав старого конверта і записав адресу Лося. В цей час перед об’явою зупинився високий, широкоплечий чоловік, без шапки, судячи по одежі — солдат, у суконній сорочці без пояса, в обмотках. Руки він знічев’я засунув у кишені. Міцна потилиця напружилася, коли він почав читати об’яву.

— Оце так замахнувся — на Марс! — озвався він задоволено і повернув до Скайльса засмагле безтурботне обличчя.

Комментарии к книге «Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна», Алексей Николаевич Толстой

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства